Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/102 — Вікіджерела

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

П'єси і переклади співаної поезії

(За А. Апухтіним)

Не жалкую, що звідав, що вихилив, — спив
 Самотужки свій келих — хотінь.
Що до мрій і надій, що їх в серці носив,
 Ти лишалась — холодна, мов — тінь.

Не жалкую, що ти не любила мене:
 Я кохання не вартий твого.
У розлуці кохання моє запальне
 Хай катує мене одного.

Що ходив — навпросте́ць, що життя — ізгуби́в, —
 Я не відаю з того жалю́…
Мій відча́й і мій бі́ль —
 Що я ма́ло любив!..
 Що тебе́ — безнаді́йно — люблю!..

 
Нічні відвідини
(За А. Ахматовою)

(оригінал захищений авторським правом)

78